Тема: Банковское дело


Теги:

Страхування
у
сільському
господарстві

Історичні

аспекти виникнення

та розвитку

аграрного страхування

Первиннийзмісттермінустрахуванняозна­чаєпідтримку, гарантіюуспіху, відшкоду­ваннязбитківособі, котрапотерпіла. Існує безлічісторичнихфактів, щопідтверджують існуваннястрахуванняусферах, пов’язаних ізвиробництвомтарозподіломпродуктів

землеробства. Періодичністьзасух, повеней, неврожаїв, інших стихійнихлихнашіпредкивідчувалинавласномужитті. Це відображеноувеликихкнигахминулого, зокремахристиянській Біблії, дезазначалося, щопіслякількохурожайнихроківобов’язково буденеврожайний. Знищувализапасипродовольствайурожаї нападиворогів. Давнілюдирозуміли, щонеобхідностворювали спільнізапаси. Системанатуральногопродуктовогострахування широкорозвинуласянаСході, зокремавЯпонії. Державніоргани владищорічнозбирализнаселеннярис, просойіншіпродукти, зберігалиїхнаскладахіроздаваливрокиголоду.

ВЄвропіпершестраховетовариствовиникловІсландіїв XII ст. Заможніселяниоб’єднувалисяуспільнотудлявзаємного захистувідвтратнавипадоквогню, градучизагибеліхудоби. При страхуваннічастиназбитківвідшкодовуваласягрішми, ачастина натурою, матеріаламиабопрацею.

Особливістюіснуючогопримітивногострахуваннявцейчасє відсутністьстраховихплатежівякібирегулярносплачувалиу загальнукасуучасникистраховогоколективу.

ЗародженнястрахуванняуКиївськійРусівідображенов „Руськійправді". Наприклад, якщовбитокняжогомужа, авбивцюне будезнайдено, то 80 гривеньзаньогоплатитьтаокруга, натериторії котроїбулознайденовбитого.

НайдавнішимособамстраховогозахистувУкраїнівепоху Середньовіччябуловзаємнестрахування. Чумаки, якіперевозили вантажі, спільновідшкодовувализбиткипотерпіломувіднападу розбійниківабовідстихійноголиха, щопризводилодовтрати товарівабовола.

ІснувалодержавнестрахуванняівМосковськійдержаві. Для викупузрабствалюдей, бувстворенийспеціальнийфонд. Викуп фінансувавсязказни, азатраченікоштиповерталичерезщорічний розподілміжнаселенням. Цейрозподілздійснювавсянарівних засадах. Існувалотрирозміриплатежів: найменшийрозмір – для стрільців, середній – дляселянприватниківінайвищий – дляселян, котріналежалидоцерковноїобщини.

ЗкінцяXVII ст. почалирозвиватисяновівидистрахування: страхуваннявідвогнюісільськогосподарськестрахування. Особливовиділилосяостаннє. Першоюорганізацієютакоговиду страхуваннянатериторіїРосійськоїімперіїбулоЛіфляндське товариствовзаємногострахуванняпосівіввідграду, організованеу Прибалтійськомукраї. НаприкінціXVIII ст. — початкуXIX ст. успішнорозвивалосясільськегосподарствоуФранції, Німеччині. Це зумовилопоявуакціонернихівзаємнихтовариствзістрахуваннявід градуістрахуванняхудоби.

Необхідність
,
функції
,
види
сучасного сільськогосподарського страхування

Сучаснестрахуванняаграрного

виробництва – цесистемазаходівщодо організованогоспеціальнимистраховими державнимиінедержавнимиорганами захистумайновихінтересівгромадян, організаційтаустановзв’язанихізвиробництвомсільсько­господарськоїпродукціїуразівипадкупевнихподійзарахунок спеціальностворенихгрошовихкоштів.

Сільськегосподарствооб’єктивно, внаслідоксвоїхособ­ливостей, єгалуззюізвищимризикомпорівнянозіншимигалузями національноїекономіки. Ризикусільськомугосподарствіполягаєу відсутностігарантійотриманнязапланованихвиробничихрезуль­татівпідвпливомприроднихчинників. Визначаючивтратиізбитки викликаніприроднимиабостихійнимичинниками, требаврахо­вуватинелишевтратимайна (будинки, машини, тощо), айвтрати урожаю, приплоду, продуктивності.

Зменшеннятарозподілризиківаграрнихтоваровиробників здійснюєтьсячерезмеханізмстрахування. Векономічнорозвинутих країнахстрахуваннярозглядаєтьсяякодинізнайважливіших інструментівуправлінняризикоміпопулярнийнелишенавеликих аграрнихпідприємствах, алеіусередовищімалоготасереднього бізнесу.

ВУкраїнінайризикованішимєвирощуваннясільськогоспо­дарськихкультурібагаторічнихнасаджень. Актуальністьстраху­ваннязростаєтому, щопідцікультуривідведенобільшеполовини території.

Вмеханізмістрахуваннясільськогогосподарстварозрізняють двапоняття: шкодиівтрати.

Перші – цепошкодженнячизнищення, зумовленістихійним лихомабонещаснимвипадком. Колизнищенняперевищують 10% вартостіоцінкимайначипродукції, вониназиваютьсянадзви­чайнимишкодами. Другі – цезменшенняочікуваноїврожайностіабо продуктивностічерезповнеабочастковезнищеннязасобіввироб­ництва, коштинавідновленняпошкодженогомайна.

Страхуваннявиконуєчотириосновніфункції: ризиково-роз-подільчу, попереджувальну, заощаджувальнуіконтрольну.

Ризиково-розподільчафункціявиявляєтьсяузаміщенімате­ріальногозбиткучиіншихнаслідківризику. Але, оскількистрахова подіяєвипадковаівибіркова, топристрахуванніздійснюється перерозподілгрошовихкоштівнакористьтих, хтопотерпів.

Попереджувальнафункціяполягаєупрогнозуваннізаходів, які можутьзменшитистраховийризик. Страховаорганізаціяможе провестиінформаційнукампанію, виявитиіліквідуватипотенційну загрозунапочатковихетапах.

Заощаджувальнафункціяполягаєвтому, щозадопомогою страхуванняможутьнакопичуватисязначнігрошовікошти. Наринку капіталіврозвинутихкраїнсвітутакіспеціалізованінебанківські фінансовіінститутиякстраховікомпаніїнаринкуфінансовихпос­лугзакумуляціїзаощадженьнаселеннязаймаютьпровідніпозиції післякомерційнихбанківзавеличиноюактивівіякпостачальника позичковогокапіталу.

Контрольнафункціявиражаєтьсяустрогомуконтролізадомі­нуваннямівикористаннямкоштівстраховогофонду.

Існуєдвавидистрахування: обов’язковеідобровільне. Різниця міжнимиполягаєосьучому. Приобов’язковомувидістрахування держававстановлюємаксимальнітарифи, порядокіправила страхування, затверджуєтиповуугодуіконтролюєпевнівимоги. Придобровільномустрахуваннівсіправилаітарифивстановлюють страховікомпанії.

ВУкраїнівпродовжостанніхдесятироківстрахуванняврожаю сільськогосподарськихкультуруколективнихіфермерськихгоспо­дарствахбулодобровільним, аудержавних – обов’язковим. Убіль­шостікраїнЗахідноїЄвропизастосовуєтьсялишедобровільна формастрахуванняурослинництвійтваринництві.

Структура страхового

ринку в

сільському господарстві

Метоюстраховогоринкує
накопиченнястра­ховихресурсівусприятливірокиіїхвико­ристанняунесприятливі. Механізмфукнціону-ванняаграрногостраховогоринкурозкри­ваєтьсячерезтакіосновніпоняття: страховик, страхувальник, об’єктстрахування, страхове зобов’язання, страховийвипадок, страховийполіс. Головнимиучас­никамистраховогоринкуєстраховикістрахувальник. Страховик -цеорганізація, якапроводитьстрахуванняіберезобов’язаннявід­шкодуватистраховізбиткичерезвиплатистраховоїсуми. Стра­хувальник – цефізичначиюридичнаособа, якастрахуєсвоємайно, укладаючизістраховикомдоговірстрахування:

ЗгідноздіючимивУкраїніумовамистраховикзобов’язаний:

•познайомитистрахувальниказумовамиіправиламистра­хування;

•пристраховомувипадкупровестистраховувиплатузгіднозі встановленимдоговоромізакономтерміну;

•зберігатиконфіденційністьстанумайнастрахувальника;

•повідомитистрахувальникапропричиниіновіумовипе­реукладеннядоговору.

Страховикмаєправовідмовитисявідстраховогодоговоруабо знизитирозміристраховихвиплатувипадкунедбалогоставлення страхувальникадосвогомайна.

Страхувальникзобов’язаний:

•своєчасновноситистраховіплатежі;

•приукладаннідоговоруповідомитистраховикапро обставини, якімаютьвідношеннядооцінкистраховогоризику;

•здійснюватинеобхіднізаходидлязапобіганняабозменшення збитківзастрахованогомайна.

Заправиламидобровільногострахуванняоб’єктисільсько­господарськогострахуваннявУкра’шіподіляютьсяначотиригрупи:

1. Урожайсільськогосподарськихкультурібагаторічнихна­садженьуплодоносномувіці.

2. Дерева, плодоягіднікущітавиноградники.

3. Сільськогосподарськітварини, птиця, кролі, хутровізвірі, сім’їбджілувуликах.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарськатехніка, об’єктине­завершеноговиробництва, передавальніпристрої, силові, робочій іншімашини, транспортнізасоби, сировина, матеріали, продукція.

Деяківидимайна (дамби, земельніспоруди, меліоративніспо­руди) непідлягаютьстрахуванню. Неможназастрахуватибудівліта спорудидужестарі, непридатнідлявикористання, атакожті, що перебуваютьузонізсуву, обвалучиповені.

З 2003 рокувУкраїнізапровадженообов’язковестрахування тварин. ВідповіднодоПостановиКабінетуМіністрівУкраїни„Про затвердженняпорядкуіправилпроведенняобов’язковогостраху­ваннятвариннавипадокзагибелі, знищення, вимушеноговибоювід хвороб, стихійнихявищінещаснихвипадків" власникитварин зобов’язаніїхзастрахувати. Сумаобов’язковогострахуванняне повиннаперевищуватийогоринковоївартості. Непідлягають страхуваннютваринихворінатуберкульоз, абоіншіхвороби.

Відносностраховогооб’єктастраховикістрахувальникберуть зобов’язання. Венциклопедіїбізнесмена, економіста, менеджера даєтьсявизначеннястраховогозобов’язанняяктакого, щоберутьна себеучасникистрахування (страховикістрахувальник) іякіпри добровільномустрахуваннізумовленідоговором, априобов’язко­вому – законом. Необхідноюумовоюстрахуванняєте, щоюридична чифізичнаособа, котраукладаєдоговірдобровільночиобов’язко­вогострахуваннямаєбутизаінтересованаузбереженніматеріальних цінностей, щострахуються.

Увипадкувтратурожаючизагибеліхудобипостаєстраховий випадок. Тодістраховикмаєвиплатитивідшкодування – страхову суму.

Конкретніумовистрахуваннявизначаєдоговірзафактомякого створюєтьсястраховийполіс. Поліспоходитьвідіталійськогослова „роїігха", щоозначаєрозписка, квитанція. Страховийполісповинен відображатинаоднійстороніосновніположеннядоговору, на зворотній – правиластрахування. Устраховомуполісімаютьбути зафіксованінайважливішімоменти:

•назваіюридичнаадресастраховика, йогобанківськийра-

хунок;

назваІреквізитистрахувальника;

об’єктстрахуванняістраховасуму;

перелікстраховихризиків;

розмірстраховоговнеску, терміниіпорядоквнесення;

умовирозірваннядоговорутаіншіумови.

Особливості

та

досвід сільськогосподарського страхування

в

інших країнах

Урозвинутихкраїнахстрахування – ци­вілізованийспосібмінімізаціїекономіч­нихризиківіодинізможливихваріантів забезпеченнявиконаннязобов’язань, які маютьвиробникисільськогосподарської продукції.

Страхуванняєдієвасистемамайновихінтересівгромадяні підприємців. Вонодаєзмогупідтриматисоціальнустабільністьу суспільстві, становитьважливийфінансовийінструментрегулю­ванняекономікидержавиізабезпеченняїїнаціональноїбезпеки. Виходячиізцьогострахуваннюупровіднихкраїнахприділяється посиленаувага. Проїїсучаснийстанзасвідчуєвеличинаактивів страховихкомпаній. Такусередині 90-хроківвонистановилиу СШАпонад 1,5 трлндоларівСША, ауНімеччиніблизько 1,3 млрд німецькихмарок. Страховікомпаніїрозвинутихкраїнсвіту акумулюютьувиглядістраховихплатежів 7-12% ВВП.

ОсобливістюсучасногоаграрногострахуваннянаЗаходіє присутністьтазростанняролідержавиуцихпроцесах. Збільшення рівнядержавнихсубсидійдає ‘змогузменшитивитративиробників настрахуванняйохопитистрахуваннямбільшіплощі. У 2000 р. вонистановилимайже 1,4 млрддоларів, ау 2001-2005 роках зростутьдо 8 млрддоларів.

Американськінауковцівважають, щорезультативністьстраху­ваннясільгосппродукціївідбагатьохризиківбудедуженизькою, якщодержавнапідтримкастановитьменшеніж 50%.

Урізнихкраїнахіснуютьсвоїособливостістрахування. Вони формуютьсяпіддієюрізноманітнихчинників: рівнемрозвитку страховоїсправи, існуючимитрадиціями, характеромвиробничої спеціалізації, участюдержави.

ВСШАдлястрахуванняврожаюабодоходувиробникмає сплатитистраховупремію, якаєплатоюзавідшкодуванняувипадку настаннястраховоїподії. Ставкастраховоїпреміївизначається розміромочікуванихвтрат, відшкодуванняврожаючидоходу. У 2000 р. середняставкастраховоїпреміїперебуваланарівні 7%. Фак­тичновитративиробниканастрахуваннязалежатьвідособливостей страхуванняврожаю, наприкладвідтого, чистрахуєтьсяплоща одниммасивом, чимасиврозбиваєтьсянадекількаділянок, які страхуютьсяокремо.

РиноксільськогосподарськогострахуваннянатеренахЦент­ральноїтаСхідноїЄвропиінадалізалишаєтьсяслабоосвоєним. НайдинамічнішийвінуПольщі. Тутстраховіфірмивикористовують найновішіфінансовітехнології, сучаснийменеджментімаркетинг. ДослідженняпольськогоекономістаЕ. Войцеховської-Ліпкезасвід­чують, щокоженполяквитрачаєнастрахування 105-110 доларів США.

УПольщівласникиприватнихгосподарств, члениродинта найманіпрацівники, згіднозчиннимзаконодавствомпідлягають обов’язковомуособистомусоціальномустрахуваннюукасігро­мадськогосільськогосподарськогострахування. Однакценеозначає, щовсіпольськігосподарстваукладаютьдоговористрахування. За ухиленнявідобов’язковогострахуванняпольськийрільниксплачує невеликіобов’язковіплатежі: завідсутностістраховогополісу цивільноївідповідальності – 60 злотих, застрахуваннябудівель -400 злотих. Обов’язковомустрахуваннюпідлягаютьбудівлі, що входятьдоскладугосподарства.

Предметомстрахуванняєврожай, багаторічнінасадженняв поруїхплодоношенняабомолодінасадження. Страхуваннюпід­лягаютьхудоба, хутровізвірі, свійськітварини, пасіка, тощо. Поши­ренестрахуваннясільськогосподарськихмашин. Ефективнимдля Україниможебутистрахуваннязастосуванняхімічнихзасобів захистурослин. Затакимистраховимиугодамичастинувитрат несутьдилеривиробниківцихпрепаратів.

УРосійськійФедераціїтількиу 2001 р. булоствореноФеде­ральнеагентствоздержавноїпідтримкистрахуванняусферіАПК. Однаксумастраховоїпідтримкизакладеноїудержавнийбюджет 2001 р. буланадзвичайномала — близько 80 млн. рублів, або приблизно 3,5 млн.доларів.

Заросійськимизаконами, якщозібранийурожайзгектара меншийсередніхзборівзаостанніп’ятьроків, тостраховакомпанія, зякоюсільгоспвиробникуклавугоду, виплачуєстраховку. Алеу російськихфермерівпростоневистачаєгрошейнавласнівнески, томувонимаютьзмогупокриватифінансовийзахистлише 15% посівнихплощ.

Бурхливийрозвитоксвітовогоаграрногостраховогобізнесу зовсімнеозначаєвідсутностіуційсферіпроблем.

НадумкупредставниківМіжнародногобанкуреконструкціїі розвиткуусвітінемаєпозитивногореальногодосвідуобов’язкового страхування, такасистема – цеподатокзнайкращихгосподарствна користьнайгірших. Існуютьбагаточисельнівипадки, колинавіть найкращігосподарстванамагаютьсяотриматистраховукомпен­сацію, працюючизапринципом: „Заставляєтеменекупуватистра­ховку, тобудьтевпевнені, щозбиткиуменебудуть".

Якальтернативусвітовийбанкпропонуєвикористовувати індексстрахування, колизаосновуберутьсянереальнівтрати, а індексніпоказники. Нимможебути, наприклад, дефіцитвологина гектарурегіонах, якістраждаютьвідзасухи. Такестрахуваннямаєі переваги, інедоліки. Перевага – цеунеможливленняможливого шахрайствааграріїв. Проблема – необхідністьрозробкисистеми співвідношенняпогоднихумовіурожайності, щонадзвичайно складно; однакможевиникнутипарадокс, колигосподарства, які потерпіли, неотримаютькомпенсації, аті, щонепотерпіли, її отримають.

Розвиток

страхування

у

сільському

господарстві

України

Вітчизнянийриноксільсько-господарськогостра­хуванняперебуваєнастадіїформування. Зако­нодавчоюосновоюрозвиткуаграрногострахового бізнесуєЗакон„Прострахування" від 7 березня 1996 р., ПостановаКабінетуМіністрівУкраїни

№1000 від 11 липня 2002 р. „Пропорядокіправилапроведення обов’язковогострахуванняурожаюсільськогоспо-дарськихкультурі багаторічнихнасадженьдержавнимисільсько-господарськими підприємствами, урожаюзерновихкультуріцук-ровогобуряку сільськогосподарськимипідприємствамивсіхформвласності". РозширюєстраховудіяльністьПостановаКабінетуМіністрів України№590 від 23 квітні 2003 р. „Прозатвердженняпорядкуі правилпроведенняобов’язковогострахуваннятвариннавипадок загибелі, знищення, вимушеноговибоювідхвороб, сти-хійнихявищ інестандартнихвипадків". Підтримуєсільськогоспо-дарське страхуванняЗаконУкраїни„Простимулюваннярозвиткусільського господарстванаперіод 2001 – 2004 рр., наказМі-ністерствафінансів іМінагрополітикивід 28 січня 2002 року„Профінансовупідтримку підприємствагропромисловогокомплексу".

У 2003 р. ізіснуючих 341 страховихкомпаній 150 подали замовленнянавидачуліцензіїдляобов’язковогострахуванняу сільськомугосподарстві. Цезасвідчуєпроінтересстраховиківдо аграрногоринку.

Законодавчіактистановлятьосновуформуванняцивілізо­ваногоринкуаграрногострахування.

Постанова№1000 визначаєголовніпоняттяпроцесустраху­вання: об’єкт, суб’єктстрахування, страховасума, страховівипадкиі страховіризики. Цейжедокументвстановлюєпорядокітарифи обов’язковогострахуванняврожаюдлясільськогосподарськихви­робників,

ВУкраїнієдосвідобов’язковогострахуванняврожаю. Упе­ріодадміністративно-командноїекономікичерезсистемуУкрдерж-страхузабезпечувавсястраховийзахистиврожаю. Впершіроки незалежностіУкраїнибулозапровадженообов’язковестрахуванняв радгоспахтаіншихДержавнихсільськогосподарськихпідпри­ємствах. Однакцясистемавиявиласянедієвою. Радгоспибулихро­нічнозбитковимиінесплачувалистраховихплатежів. Постановою №1000 у 2002 р. буловведенообов’язковестрахуванняврожаюдля підприємствусіхформвласності. Нагляднішезміниумовстраху­ванняврожаюітарифівобов’язковогострахуваннявУкраїнідають даніпорівняльнихтаблиць 1, 2, 3.

Таблиця
2. [13]

Порівняльнатаблицядеякихумовобов’язковогострахування урожаюсільськогосподарськихкультур

Умови страхування1967-1991рр.2002р.
Страхові ризикиДвадцятьвидів ризиків .Десятьвидівризиків
Компенсація страхових платежівНизькорентабельніта збитковіпідприємства вносилистраховіпла­тежізарахунокдер­жавногобюджетуЧастковостраховіплатежіпозобо­в’язковогострахуванняврожаюсіль­ськогосподарськихкультурібагато річнихнасадженькомпенсуєтьсяза рахунокДержбюджетуурозміріне менше 50% витрат.
Виплата страхових збитківВиплачувалисякол­госпамурозмірі 50% віднанесеногозбитку незалежновідтого сплаченостраховіпла­тежічиніВиплачуютьсяврозміріпрямих збитків, яківираховуютьсяувід­соткахвідзагальнихзбитківстрахове покриттястановить 70%.
СтраховасумаТакепоняттявідсутнє. Виплачувалося 50% відсумизбиткуУрозмірівартостіурожаю, якийвиз­начаєтьсямноженнямсередньоїуро­жайностіз 1 газаостанніп’ятьроків націну 1 цпродукціїзаостаннійрікі помноженунафактичнуплощуурожаю

Таблиця
3.

Порівняльнатаблицятарифівобов’язковогострахування урожаюсільськогосподарськихкультур [13].

1967-1983рр.1983-1991рр.2002р.
ЗерноЦукровий бурякЗерноЦукровий бурякЗерноЦукровий буряк
3-5,5%4,5-6,5%5-8%6-8,5%7-8,5%9-9,5%

Якзасвідчуютьданізтаблиці 2 кількістьвидівризиківу 2002 р. скоротиласявдвоєпорівняноз 1991 р. Страховикивідійшли віднепосильного, шаблонногоінеефективногозастосуванняприн­ципу„страхуваннявідусіхбід". Набірстраховихпослугстаєіндиві­дуалізованимідедалібільшевраховуєінтересиякстрахувальника такістраховика. Однакобов’язковестрахуваннямаєінизкуне­доліків:

– вимагаєзначнихбюджетнихкоштів;

– суперечитьІдеївільногопідприємництва;

– фінансуєзбитокгосподарствуризиковихрегіонахзарахунок господарств, якіпрацюютьузоніневисокогоризику;

– примусовестрахування, вумовахвідсутностідержавного фінансуванняперетворюєтьсяусвоєріднийдодатковийподатокна сільгоспвиробників.

Потребуєістотногоудосконаленняісаммеханізмаграрного страхування. Проблемистраховогомеханізму, зпоглядустраховика, полягаютьосьучому:

1. Страховакомпанія, якаотрималаліцензіюнаобов’язкове страхування, зобов’язанастрахувативсігосподарства, навітьякщо напередвідомо, щовонизбиткові.

2. Страховийринокнедостатньокапіталізований. Ваграро-виробників, незважаючинапозитивнітенденціїрозвиткуАПК, грошейнемає. Отже, виплатастраховихплатежівнестаєнеоб­хідністю, абуденерівномірною.

3. Проблематичнимєнаданнястрахувальникомоб’єктивної інформаціїпроурожайністьзаминуліроки. Якщостраховикне можеоб’єктивнооцінюватиризик, товіннеможенадатиадекват­ногострахування.

4. Усистемістраховогобізнесуневистачаєкваліфікованих фахівців, якімоглибивиявитипричинустраховоїподіїікваліфі­кованооцінитивеличинузбитків.

5. Страховикповиненматизбалансований„страховийпорт­фель". Цеозначає, щострахуваннямповиннібутиохопленінелише кліматичненестабільнірайони, айрегіониіздостатньостабільними кліматичнимиумовами. Наприклад, засухауВінницькійобласті трапляютьсяразнап’ятьроків, ауКримуізп’ятироківзасуш­ливимиєчотири. Томудлякожногорегіонурозробляютьсясвої страховітарифи. НаЗакарпаттітавКримувонивищі, ауЦент­ральнихобластяхУкраїнинижчі.

6. Дискусійнимєпитаннястосовноучастіусільськогоспо­дарськомустрахуваннідрібнихфірм. Зарубіжнапрактиказасвідчує, щонаринкустрахуванняповинніпрацюватилишепотужнікомпанії, якімаютьфіліалиіможутьстрахувативусійУкраїні. Невеликі страховікомпаніїбудутьнерентабельними, якщоїхопераціїзі страхуванняризиківбудутьздійснюватисяурегіонах, деймовірність виникненнястраховоїподіїдужевисока. Однакзметоюзабез-печенняконкуренціїнастраховомуринкусільгоспвиробникмає правоальтернативноговиборустраховика, втомучислійзарубіж­ного.

7. Необхідностворитинадійнусистемуперестрахування. Проблемаполягаєвтому, щобидляперестрахуванняризикукритерії йогооцінкизбігалисяякустраховика, такіперестраховика. Для зарубіжнихперестраховиківповиннабутизрозумілоюметодика перестрахування. Дужечастокритеріїзахіднихстраховихкомпаній незбігаютьсязукраїнськими. Це, зокрема, стосуєтьсявеличини страховоготарифу. Вусьомусвітісільськогосподарськіризики найскладнішіітарифинанихвисокі. ВУкраїнідлязаохочення аграріївтарифидострахуваннязалишаютьсянизькими. Перестра­хуванняпочинаєрозвиватисявУкраїні. Так, компанія„АгроРИск" спільноздвомаперестраховимифірмами (УППСРіУССР) запро­понувалана 2003-2004 рр. новийпродуктстрахуванняозимої пшеницівідусіхризиків. Особливістьцьогопродукту – низькі страховітарифи. Наприклад, уЧеркаськійобластітарифстановить 2,3%.

Існуютьпроблемиівстрахувальників. Важливоюєдіяпсихо­логічногочинника. Аграрнівиробникищенезнаютьдосконало своїхправіобов’язківякстрахувальники. Томунавітьнезначні суперечностіудіючомустраховомумеханізмівикликаютьуних підозруінедовіра. Необхіднопідвищуватистраховуграмотність селян.

Крімпсихологічного, важливийтакожекономічнийчинник. Аграріїзаразперебуваютьутакіситуації, коликожногороку, найчастішевесною, унихпостаєдилема: придбатиякісненасіння, добрива – чивиділитикоштинастрахування. Відсутністьефектив­ногодовгостроковогокредитуунеможливлюєдостатністьобігових коштів. Цимтакожпояснюєтьсявідсутністьбажаннястрахуватися.

Надумкупредставниківнайбільшоїстраховоїкомпаніїв Україні„Оранта", інтересваграріївдообов’язковогострахування можнавизватичерезбюджетнукомпенсаціючастинистрахових внесків. Цеозначає, щоусільгоспстрахуванніобов’язковоповинна братиучастьдержава. Рольїїповинназводитисядозабезпечення такихзаходів:

1. Субсидуваннясільгоспстрахуваннявобсязінеменше 50%.

2. Участьуврегулюваннікатастрофічнихзбитків. Держава повиннаперестрахуватиризики, якістраховикинемаютьзмогипок­рити.

3. Наданнядовгостроковихкредитівдрібнимісереднімфер­мерам.

4. Встановленняпрямихсанкційзанесплатустраховихвнес­ків.

5. Тіснаспівпрацядержавнихорганівізміжнароднимифінан­совимиорганізаціями. Наприклад, Світовийбанкхочезапровадитив Українііндексстрахуванняісподіваєтьсянайогоефективність. Передбачається, щостраховіполісивиконуватимутьнелишефунк­ціюдоговору, айфункціюцінногопаперу.

Очевидно, щоекономічнувигодувідстрахуванняаграрови-робникивідчуютьтоді, коливониматимутьзмогувиконатисвої зобов’язання, адержавапередбачитьубюджетікоштидлякомпен­саціїстраховихплатежів.

  Реферат: Общества взаимного страхования особенности организации и функционирования

Автор: Скачать бесплатно на любую на тему

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *