Визначення та оцінки діалектики в історії філософії

Нарешті, на завершення теми наведемо основні тлумачення та оцінки діалектики в історії філософії, що є доволі цікавими та повчальними.


Автор Зміст поняття та його оцінка
Геракліт Ефесъкий • Все тече, все змінюється. Живе вмирає, мертве народжується. • Світ — це не стан чи сукупність речей і станів, а невпинний рух, потік, в якому ніщо не лишається раз та назавжди наданим. • Цей потік не є безладним, оскільки будь-які зміни можуть відбуватись лише від певного стану до протилежного і навпаки, значить війна, зіткнення протилежностей і є його рушійною силою.
Платон • Того, хто вміє ставити питання та давати відповіді, ми називаємо діалектиком. • Діалектика — це мистецтво здійснювати сходження від окремих визначень до загальної ідеї і навпаки. • Хто здатний оглянути все — той діалектик, той же, кому це не під силу, той ні.

 

Автор Зміст поняття та його оцінка
Аристотель • Якщо ми мислимо про якийсь конкретний предмет, то повинні виключити втягування в таке мислення інші предмети. Ми не повинні плутати різні предмети.
Плотин • Діалектика є здатністю давати у розумі мислене та словесне визначення кожної речі, що саме вона є, чим відрізняється від інших речей, що має спільного із іншими речами і, окрім того, де є місце кожної із них, і де є сутність, і скільки мається сущих, а також не сущих, відмінних від сущих. Вона каже про благо і про не благо, і про те, що відноситься до блага, і про протилежне йому, і про те, що є вічним, і, звичайно, про те, що таким не є; каже ж вона про все на засадах знання, а не гадки.
(І. Абеляр • Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні. • Поза проникненням в мистецтво діалектики не можна уникнути заблуджень у мистецьки збудованих суджень.
М. Миьеску-Спафарій • Діалектика є художество любопренія: через неї або глоголемо благо, або ж хулу, і через преніє є усяка річ. Діалектика є художеством, що вчить способу змагатися відносно істини, або ж — вчення про істинні та хибні міркування; діалектика є мірилом того, як благо від зла та істину від хиби розрізняти.
І. Кант • Діалектика повинна служити викриттю претензій розуму на те, щоби отримувати достовірні знання поза досвідом.
Г.Гегель • Діалектика, звичайно, розглядається як зовнішнє мистецтво, що довільно вносить плутанину у визначення поняття та створює в них лише видимість суперечностей… Часто діалектика і справді являє собою ніщо інше, як суб’єктивну гру… Проте, в своїй істинній сутності, діалектика навпаки постає істинною природою власних визначень розсудку та речей взагалі. Діалектика є іманентний (внутрішньо органічний) перехід одного визначення в інше, перехід, в якому виявляється, що ці визначення розсудку є обмеженими, тобто такими, що самі себе знімають. В цьому полягає сутність всього кінцевого: воно само себе знімає. Діалектика, значить, є рушійна душа усякого наукового розгортання думки…. • Діалектика приводить до позитивного результату, оскільки її результат є не порожнє, абстрактне ніщо, а заперечення окремих визначень… Це розумове, хоча воно також є мисленим та абстрактним, є разом з тим цілком конкретне, оскільки воно не є простою єдністю, але єдністю розрізнених (відмінних) визначень.
Л.Фейербах • Істинна діалектика не є монологом самотнього мислителя із самим собою; це є діалог між "Я" і "Ти".
К. Маркс Ф. Енгельс • Діалектика мислення повинна бути лише більш-менш повним та виправданим відображенням процесів матеріальної дійсності. • Діалектика — вчення про неминучість певних змін як в природі, так і в суспільстві.
B.J. Ленін • Діалектика — революційна душа марксизму, вчення про всезагальний рух та розвиток.
А.Шопен-гауер • Діалектика за значенням слова — це мистецтво вести бесіду. Але оскільки ніяка тривала бесіда не може обійтися без суперечки, то діалектика за самою своєю природою переходить в еристику (софістичне мистецтво суперечки заради перемоги).

 


Автор Зміст поняття та його оцінка
С. Кіркегор • Діалектика виключно є сферою людини та людської свободи. • Взаємне відношення протилежностей передбачає момент повного, абсолютного розриву.
ЦжДжен-тіле • Думка постає діалектичною в силу свого становлення, яке не є ні помислена єдність буття та небуття, ні поняття,… але реалізована єдність самого буття думки із її реальним небуттям. Поки думка перебуває в дії, в активності, вона існує, а також щось існує для неї. Зупиніть її — і все зникне!
Ч. Тейлор • Те, що наше мислення буде діалектичним, — це суттєво; тоді воно буде глибоко критичним. »
А. Ліберт • Стара класична форма діалектики стояла на службі перебільшеної ідеї гармонії; вона була знаряддям та формою залагодження усякої подвійності… Навпаки, змінений тип діалектики повинен відмовитись від будь-якого гармонізуючого прагнення… Іншими словами, він повинен мати трагічний характер. Відповідно, ми можемо вести мову про трагічний тип діалектики.
Ю.Бохенсь-кий • Більшість положень діалектики являють собою забобони… Діалектика — це один із найшкідливіших із усіх можливих забобонів.

Висновки

загрузка…

Діалектика, що виникла в історії філософії, пройшла тривалу еволюцію, поступово набувши характеристик логічної та пізнавальної аналітичної діялбності. В межах німецької класичної філософії діалектика поступово набула значення провідної форми аналітики форм пізнавальної діяльності розуму і, врешті, постала в якості універсальної методології мислення, що водночас виявляла й буттєві засади дійсності. В марксистській філософії діалектика набула ідеологічного забарвлення, поставши методом пізнання та революційного перетворення дійсності. Частково саме через це вона була піддана критиці як спосіб заплутування людей та перекручення здорової думки. Проте історична панорама відношень до діалектики далека від виключно негативної оцінки. Тому діалектика заслуговує на більш докладне прояснення її змісту та функцій.

Аналіз існуючих тлумачень діалектики, окреслення складових її як теорії, логіки та методу дозволяє розглядати діалектику як одну із особливих форм світобачення та логіку саморефлексивної думки. Із найбільшою виразністю особливості діалектики проявляються в діалектичній логіці, осмислення принципів якої дозволяє порівнювати та розрізняти позиції діалектики, фізикалізму, догматики, релятивізму, софістики, еклектики та метафізики.