ТЕМА 14 ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ

Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів… Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати самих себе у буття нашої особистості, сконцентруватися до нього, проте не об’єктивувати його.

Макс Шелер «

Чим більше людина заглиблюється у своє "Я", тим більше відчуває нескінченну значущість усякої, навіть незначної дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише вдуматись у своє "Я " та його значення, але насправді та свідомо взяти на себе відповідальність за кожну своє справу або дію

Сьорен Кіркегор

Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу …
є необхідним і виправданим. У філософському дослідженні особистості виявляється її подвійний вимір: з одного боку, особистість постає як "самотність "
неподільний атом людського початку буття, що дозволяє характеризувати особистість як ідею даної людини; у цьому вимірі особистість розкривається через низку понять, що починаються словом "само": самоусвідомлення, самовладність, само-детерміпація. Проте особистість є властивістю реальної конкретної людини, тому інший вимір особистості її духовний світ, через який людська "самотність " виходить у зв ‘язок із іншими характеристиками людини — із її психологічними особливостями, статтю, відношенням до інших людей, поведінкою.

Суттєво