Поняття “свідомість”.

План

Свідомість, її походження і сутність.

1. Поняття “свідомість”.

2. Проблема свідомості в історії філософії.

3. Ознаки свідомості та її структура.

4. Самосвідомість та її функції.

 

Ключові слова, поняття, терміни: вульгарний матеріалізм, індивідуалістські концепції свідомості, інтенціональність, колективне несвідоме, колективістські концепції свідомості, лібідо, мислення, несвідоме або “Воно”, несвідоме або “Над-Я”, психіка, розум, самосвідомість, свідоме, або “Я”, свідомість.

 

Література:

1. Гаврюшин н.К. Самопознание как таинство // Вопросы философии. – 1996. — №5.

2. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: В 3 т. – М., 1968. – Т.1.

3. Гилберт …
Райл. Понятие сознания. – М., 2000.

4. Дельдаго Хосе. Мозг и сознание. – М., 1994.

5. Донских О.А. Происхождение языка как философская проблема. – Новосибирск, 1984.

6. Лейбин В.М. Психоанализ и философия неофрейдизма. – М., 1977.

7. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №7.

8. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1996. — №10.

9. Маркс К. Капитал. Т.1. Гл. 24 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т.23.

10. Панов Е.Н. Знаки, символы, языки. – М., 1983.

11. Платон. Протагор // Соч.: В 3 т. – М., 1968. – Т.1.

12. Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1989.

13. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

14. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1989.

15. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1990.

16. Юнг К.-Г. Архетип и символ. – М., 1991.

Для конкретного розгляду проблеми свідомості необхідно визначитися в поняттях, близьких за змістом до поняття свідомості. Часто на означення здатностей людини, що вирізняють її з тваринного світу, користуються поняттями психіка, свідомість, мислення, розум.

Психіка– це здатність живої істоти чуттєве сприймати світ і емоційно реагувати на нього. Вона притаманна як людині, так і тварині, але тварині властиві лише нижчі, несвідомі вияви психіки.

Свідомість людини– нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процесі історичного розвитку.

Свідомість людини прийнято розглядати як певний потік, процес переживань, що складається з окремих актів – сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання тощо. Розрізняють 3 види актів свідомості – мислення, воління та емоційні переживання.

Мислення– один із найважливіших актів свідомості, який полягає в оперуванні абстрактними поняттями (наприклад, розв’язування математичної задачі). Його нерідко ототожнюють із свідомістю, однак свідомість не зводиться до мислення. Само мислення поділяють на розсудкове і розумне.

Отже, кожне з розглянутих понять постає як вужче за обсягом від попереднього: розум – це лише певний тип мислення, мислення – один із видів актів свідомості, свідомість – певний рівень розвитку психіки.