Нормалізація хімічного складу води р. Західний Буг

У басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води, введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства [33, 38, 56, 59]. Так зменшення забруднення води лише р. Полтва сприятиме скороченню загального антропогенного навантаження на водну екосистему Західного Бугу, покращенню якості його води на значному відтинку (м. Буськ – м. Кам’янка-Бузька) та зменшенню виносу хімічних речовин, особливо сполук азоту, з водами Західного Бугу за межі території України. Вирішення цих завдань не можливе без підвищення роботи мережі національного і транскордонного моніторингу якості річкових вод, …
впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу [10, 57], інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу [7].

Басейн Західного Бугу потребує термінового впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення якості річкових вод та покращання екологічного стану басейну, які рекомендують здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20 % у зоні Лісостепу і 49 % – Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту, відновлення захисної ролі водоохоронних смуг, зменшення обсягу скидів стічних вод населеними пунктами, побудови нових або модернізації існуючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води [10].

З метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, запропоновано диференційований підхід до його організації шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод [10, 47], що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.

3.4. Оптимізація системи екологічного моніторингу поверхневих вод басейну Західного Бугу. Національний моніторинг якості річкових вод басейну Західного Бугу здійснюється: організаціями Державної гідрометеорологічної служби Міністерства екології і природних ресурсів (14 гідрохімічних пунктів, 9 гідрологічних постів); Державними управліннями екології і природних ресурсів у Львівській і Волинській областях Міністерства екології і природних ресурсів (30 гідрохімічних пунктів); структурними підрозділами Держводгоспу України (7 пунктів). Мережа транскордонного моніторингу якості поверхневих вод у басейні р. Західний Буг включає шість транскордонних пунктів спостереження, серед яких два мають статус міжнародних (м. Устилуг – м. Зосін, с. Ягодин – м. Дорогуськ). Контролювання якості поверхневих вод у цих пунктах спостережень здійснюють за 35 показниками з 39 запропонованих Європейським Союзом.

Державами-суб’єктами транскордонного моніторингу якості вод Західного Бугу є Україна, Польща і Білорусь, між якими існує тісна співпраця. Зокрема, під егідою TACIS у 1997-2001 рр. був здійснений перший міжнародний проект з питань проведення транскордонного моніторингу і оцінки якості води басейну р. Західний Буг. Другий проект (2004-2006 рр.) направлений на впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління річковим басейном.

Слід зазначити, що згідно вимог Гельсинської Конвенції “Про охорону та раціональне використання транскордонних водотоків і міжнародних озер” та програмі моніторингу сусідньої держави Польщі на українсько-польській ділянці Західного Бугу визначено 2 пункти транскордонного моніторингу якості вод (відповідно, міста Устилуг – Зосін; Ягодин – Дорохуськ). Крім того, у складі мережі національного моніторингу якості вод басейну виділяють пункти, які розташовані безпосередньо на прикордонних ділянках Західного Бугу та його приток – рр. Солокія та Копаївка. Ці пункти, за необхідністю можуть бути також залучені в систему транскордонного моніторингу. Таким чином, на території української частини басейну Західного Бугу створена міжвідомча розгалужена мережа моніторингу. Проте, поряд з цим є низка питань стосовно функціонального наповнення її діяльності, вирішення яких у найближчий час значно підвищило б ефективність як національного, так і транскордонного моніторингу вод. Найважливішим серед них є спрямування організації робіт на впровадження основних положень Водної рамкової директиви ЄС (2000 р.), яка передбачає ведення моніторингу річкових вод за трьома основними напрямками: гідроморфометричним, гідробіологічним та гідрохімічним. Поряд з цим, необхідною є синхронізація строків спостережень, розширення переліку гідрометричних вимірювань, а також уніфікація методик аналітичних визначень хімічних компонентів у лабораторіях різних відомств національного моніторингу та здійснення більш чіткого і результативного обміну інформацією на міждержавному рівні з метою інформаційної підтримки та попередження надзвичайних ситуацій.

З огляду на значні перевищення вмісту у воді ріки біогенних речовин (азоту амонійного, азоту нітратного, азоту нітритного і фосфатів) і специфічних речовин токсичної дії (мідь, цинк, нафтопродукти). Н.М Вознюк [10, 11] запропонований перелік репрезентативних показників якості поверхневих вод для окремих приток і створів у басейні Західного Бугу, контролювання яких доцільно проводити не рідше 1 раза на місяць.

Найбільша увага в програмі моніторингу повинна бути приділена тим показникам, вміст яких свідчить про регулярне забруднення водних об’єктів, а саме:

а) трофо-сапробіологічні показники: БСК5, розчинений кисень, амонійний, нітритний та нітратний азот, фосфор фосфатів;

б) специфічні показники токсичної дії: кадмій, мідь, цинк, хром, залізо, феноли, СПАР;

в) показники сольового складу: сульфати, хлориди.

Оскільки, р. Західний Буг є транскордонною, то необхідно на міждержавному та державному рівнях провести синхронізацію строків спостереження, уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів у лабораторіях різних відомств суб’єктів державного моніторингу, а також обмін результатами спостережень між виконавцями на державному та міжнародному рівнях з метою їх порівняння і узагальнення. Оптимізацію системи екологічного моніторингу в басейні Західного Бугу доцільно провести шляхом створення мережі моніторингу на основі автоматизованих систем контролю якості води або сучасних геоінформаційних систем, які успішно використовуються польською стороною.

3.5. Міжнародна співпраця у впровадженні передових технологій і світових стандартів у водному господарстві України. Міжнародне співробітництво між Україною та Польщею в галузі водного господарства на прикордонних водах здійснюється на основі "Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі водого господарства на прикордонних водах", підписаної 10 жовтня 1996 року.

Для розгляду питань, які регулюються положенням цієї Угоди створена спільна Польсько-Українська Комісія з питань прикордонних вод. Засідання Комісії проводиться на територіях кожної з Договірних Сторін. Кабінет Міністрів України призначив Уповноваженого Уряду України з питань співпраці на прикордонних водах. Уповноваженими польської і української Сторони створено 5 спільних польсько-українських Робочих груп:

1. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань планування прикордонних вод.

2. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань ліквідації надзвичайних забруднень.

3. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань протиповеневого захисту регулювання і меліорації прикордонних вод.

4. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань охорони прикордонних вод від забруднень.

5. Спільна польсько-українська Робоча Група з питань гідрометеорології та гідрогеології.

Групи працюють наоснові затвердженого комісією Регламенту роботи груп, що складається із завдань Групи, організаційних засад та реалізації завдань. У відповідності до Регламенту та Плану роботи на черговий рік групи почергово зустрічаються на території кожної із Договірних Сторін. Результати роботи оформляються Протокольними записами або Пам’ятними записами, які направляються Уповноваженому та його заступнику, Держприкордонслужбі, іншим зацікавленим організаціям. По наслідкам роботи складається Річний звіт діяльності кожної Робочої Групи, який розглядається та протоколюється на черговому засіданні Комісії.

Співпраця здійснюється по всьому українсько-польському кордону в межах Львівської та Волинської областей. Відповідно до затвердженого плану заходів облводресурсів за бюджетною програмою КПКВ 2407060 «Ведення державного моніторингу поверхневих вод, державного водного кадастру, паспортизація, управління водними ресурсами» на 2012 рік, спеціалісти управління взяли участь у зустрічі українсько-польської робочої групи з питань протиповеневого захисту, регулювання та меліорації прикордонних вод у межах виконання Міжурядової українсько-польської Угоди про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах, яка відбулась у квітні місяці на території Республіки Польща, у травні місяці представники облводресурсів взяли участь у роботі ХІІІ українсько-польської комісії з питань прикордонних вод.

Враховуючи, що діяльність басейнового управління тісно пов`язана з вирішенням багатьох питань по співпраці на прикордонних водах як з Республікою Польща, так і Республікою Білорусь, діяльність ведеться у наступних напрямках:

— участь у роботі груп та комісіях по співробітництву на транскордонних водах з Республіками Польща і Білорусь в галузі контролю якості вод та спільного використання водних ресурсів;

— встановлення та розвитку співробітництва із спорідненими організаціями інших держав (співпраця з Регіональним управлінням водного господарства в м. Варшава);

— участь у міжнародних басейнових організаціях (INBO);

— участь у міжнародних проектах екологічного спрямування.

Представники управління приймають участь у роботі українсько-польської робочої групи з питань планування прикордонних вод (групи ПЛ), робочої групи з питань протиповеневого захисту, регулювання і меліорації (групи ПО) та українсько-польської Комісії з питань прикордонних вод, де вирішуються питання управління водними ресурсами на міжнародному рівні.

Протягом 2011-2014 рр. Західно-Бузьким БУВР продовжувалась активізація євроінтеграційного прикордонного співробітництва на території басейну річки Західний Буг, проведення узгодженої із сусідніми країнами водогосподарської та охоронної діяльності на прикордонних водах, розвиток співробітництва з країнами-членами ЄС у сфері управління транскордонними водними ресурсами.

Управління приймало активну участь в реалізації українсько-польського проекту на тему "Застосування сучасних інструментів ГІС в управлінні водними ресурсами відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви в українській частині басейну річки Буг". Партнери проекту – Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів та Регіональне управління водного господарства у м. Варшава Республіки Польща. Проект фінансувався за рахунок міжнародних коштів: 90% з польської програми допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща та 10% (власний внесок) за рахунок польського партнера. Загальний бюджет проекту становив 304879 польських злотих (850,5 тис. грн.). Метою проекту була підготовка даних по українській частині басейну річки Західний Буг для використання сучасних інструментів ГІС в управлінні водними ресурсами для потреб інтегрованого управління річковим басейном.

В рамках реалізації даного проекту 3-4 листопада у м. Луцьк відбулась зустріч з польськими партнерами та проведено конференцію на тему «Європейська водна політика у сфері протидії антропогенному тискові», результатом якої стало:

— укладення і підписання чергової Угоди про співробітництво в басейні Західного Бугу між Західно-Бузьким БУВР та Регіональним управлінням водного господарства в м. Варшава терміном на 3 роки; основна мета співпраці – впровадження принципів Водної Рамкової Директиви та Паводкової Директиви на території басейну річки Західний Буг;

— представлення розроблених проектним інститутом ТзОВ “Pector-Eco” (Республіка Польща) результатів визначення антропогенного тиску на стан якості вод в українській частині басейну річки Західний Буг відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви з рекомендацією подальших робіт;

— отримання сучасного комп’ютерного обладнання та ліцензійного програмного забезпечення для ефективної роботи по впровадженню ГІС технологій.

В рамках даного проекту було проведено навчання працівників управління у сфері застосування географічних інформаційних систем, зокрема використання інструментів ArcGIS, які застосовуються для візуалізації географічних даних та створення карт.