Автоматизована система отримання результатів гідрохімічних аналізів

 

Результати по пункту "р. Західний Буг, .Кам’янка-Бузька" за 2014 рік
Назва речовини Показники ГДК
І кв.  
ХСК 16.90 15.00
Фосфат-іони 1.61 0.17
Р/кисень 5.20  
Нітрати 15.50 40.00 …
Нітрити 0.30 0.08
Лужність 5.80  
Жорсткість 6.90  
БСК-5 4.40 2.26
Амоній сольовий 2.73 0.50
pH 7.10 8.50
Хлориди 41.69 300.00
Сух. залишок 546.00 1000.00
Сульфати 93.94 100.00
Магній 13.38 40.00
Кальцій 116.23 180.00
Калій та натрій 46.86 170.00
HCO3 1.61  
Зав. речовини 25.00  
t°C 8.00  
Прозорість 11.00  
Кольорість 40.00  

 

 

Рис. 2.2. Схема і результати проведеного моніторингу по 22 основних показниках по пункту "р. Західний Буг, .Кам’янка-Бузька"

за 1 квартал 2014 року

На підставі проведених розрахунків було встановлено, що:

— поверхневі води в басейні Західного Бугу відносяться до другого класу якості;

— за показниками сольового блоку поверхневі води басейну відносяться до першого та другого класів якості;

— за показниками трофо-сапробіологічного блоку майже всі пункти спостережень в басейні Західного Бугу характеризуються третім класом якості, крім с. Новогрузьке вище впадіння р. Ухерка, с.Забужжя;

— серед блоку специфічних показників токсичної дії в розрахунках був використаний лише один показник – залізо загальне і за його величиною води басейну Західного Бугу відносяться до третього класу якості;

— проведеними розрахунками визначення класу якості води встановлено, що найбільше впливають на погіршення класу якості води такі показники – азот нітритний, азот нітратний, прозорість.

Оскільки, р. Західний Буг є транскордонною, то необхідно на міждержавному та державному рівнях провести синхронізацію строків спостереження, уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів у лабораторіях різних відомств суб’єктів державного моніторингу, а також обмін результатами спостережень між виконавцями на державному та міжнародному рівнях з метою їх порівняння і узагальнення. Оптимізацію системи екологічного моніторингу в басейні Західного Бугу доцільно провести шляхом створення мережі моніторингу на основі автоматизованих систем контролю якості води або сучасних геоінформаційних систем, які успішно використовуються польською стороною.